Ірина Шепель
31 рік, с. Сліпорід-Іванівка, Полтавська обл., Україна
Авторські вірші
Творча робота
1. «Пташина» (Ірина Шепель)
2. «Догорає остання свічка» (Ірина Шепель)
3. «Повій вітре» (Ірина Шепель)
Міжнародний конкурс Алея Зірок. 16-й сезон
Щоб ставати відомими артистами, долучайтеся до програми просування талантів Alley of Stars Promo. Створюйте онлайн портфоліо за програмою Hollywood!
1. Пташина
Одинока маленька пташина,
У вирій злетіть не змогла,
Бо вона поламала крила,
Коли йшла проти вітру одна.
Та померти вона не боялись –
Смерть сама по собі не страшна,
Та пітьма, що в очах заховалась,
У стократ жахливіша була.
Збайдужіла пташина поволі,
Більш не вабить прекрасний цей світ,
І кричить вона й просить у долі,
Заховатись, заснути навік.
Але доля не слухає пташку,
Все дарує їй дні та роки,
І щоранку стрічає світанок,
А увечері місяць, зірки…
© Ірина Шепель
2. Догорає остання свічка
Догорає остання свічка,
Знову тіні будуть одні,
Не проб’ється світло яскраве,
Опиняємось всі в темноті.
Як незрячі, сліпі кошенята,
Ми втрачаємо шлях і мету,
І пітьма огортає проклята,
В людськім серці вбива доброту.
А як промені згаснуть останні,
Повилазять до нас звідусіль,
Ті примари, що ходять в тумані,
Що приносять нам горе та біль.
Простягають до нас свої руки,
Мертвим холодом віє від них,
Та ми, люди, не смієм забути –
Лиш Надія отрута для тих.
© Ірина Шепель
3. Повій вітре
Повій вітре ще сильніше,
Попід небесами,
Розвій вітре сум на серці,
Разом із думками.
Віднеси людські тривоги,
Що ростуть у серці,
Віднеси в далекі гори,
Де лихе минеться.
Не залиш мене самої,
З горем наодинці,
Хай розквітне цвіт любові,
У душі, в глибинці.
© Ірина Шепель
Душа
Колись Душа хотіла на свободу,
А Розум говорив їй: “Подивись!
Не переходь, коли не знаєш броду,
На перехресті вчасно зупинись.”
Але Душа бажала вільно жити,
Літати собі, завжди, у вишині,
І до зірок хотілось їй злетіти,
Та побувати десь на глибині.
А час ішов, Душа уже змарніла,
Згоріла вся, у власному вогні,
І не хотілось сонця, вона скніла,
Покинута всіма на самоті.
Так і людина потребує світла,
І розуму, що направля її в пітьмі,
Щоб впевнено крокуючи по світу,
Спіткнувшись, встати і піти….
© Ірина Шепель
Як подих…
Як подих вітру,
Як смак дощу,
Я душу вип’ю,
Та й відпущу.
Нехай злітає,
Аж до небес,
Земне лишає,
Шука чудес.
Собі шепоче:
Я зможу все,
Бо щастя хоче,
То ж хай несе,
У дивні далі,
За край землі,
Душу, чимдалі,
Геть від біди.
Бо лиш кохання,
Живе у ній,
Двох душ єднання,
Сердець двох мрій.
© Ірина Шепель
Душа
Душі так хочеться на волю,
Так хочеться піднятись в небеса,
Розкрити свої крила за спиною,
І відлетіть туди, де сонечко згаса.
Відчути хоче вітер у долонях,
Пекучий стерти біль, що не стиха.
І запитати тихо :” милі зорі,
Що буде, якщо віриш в чудеса?”
Та відповідь Душі не треба,
Вона мандрує по своїх світах,
Торкнутись серцем вона хоче неба,
Щоб тільки щастя відбивалось у очах.
© Ірина Шепель
ДОКУМЕНТИ КОНКУРСІВ ОПТИМАЛЬНІ ДЛЯ АТЕСТАЦІЇ
ВСІ ТВОРЧІ РОБОТИ ДОДАЮТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ ТВОРЧИЙ ФОНД
ТАЛАНТИ ПРОСУВАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ, ЄВРОПІ І В СВІТІ
УЧАСНИКИ ОТРИМУЮТЬ ДОПОМОГУ ВІД МЕЦЕНАТІВ
Ви можете подарувати Меценатську нагороду (одну чи декілька), яка з відповідними цифрами з'явиться на сторінці учасника, а кошти працюватимуть на просування талановитої людини (колективу).
Хто вже отримав меценатську нагороду?
ВЗЯТИ УЧАСТЬ В КОНКУРСІ
Допомога талантам
Всеукраїнські і міжнародні конкурси в Творчій екосистемі Алея Зірок України.
__________СЬОГОДНІ В ПРОМО
Якби не було тебе...
Обрій в її очах
Я відчувала те саме
Дівчинка з Місяця
Ілон Маск – марсіанин
