Олена Ющук
53 роки, м. Запоріжжя, Україна
Авторська поезія
Творча робота
“Незламна. Всупереч вітрам” (О. Ющук)
Міжнародний конкурс New York Starlights. 6-й сезон
Щоб ставати відомими артистами, долучайтеся до програми просування талантів Alley of Stars Promo. Створюйте онлайн портфоліо за програмою Hollywood!
Незламна. Всупереч вітрам
Про талант
Олена Ющук розповідає про себе:
“Я пишу про те, що я відчуваю. Часто кажу, що мої вірші не про мене. У них є багато моїх емоцій, почуттів і, зрештою, мого життя. Але це такий зібраний образ. Часто герої моїх віршів говорять те, чого я би ніколи не сказала, чи очікують на те, що я навіть уявити не могла у реальному житті. Просто дозволяю тим ліричним героям бути собою і даю їм прихисток у своїй поезії”.
Про пані Олену пишуть:
Має Диплом “Книги рекордів Україні” № 33/02-21687 від 01.01.2021 за поетичні можливості людини з фізичними вадами – рекорд України в категорії “Мистецтво”.
Поетичні досягнення – надруковано більш ніж 1600 віршів у 18 збірках поезії…
У січні 2022р. вийшла книга віршів, надрукована шрифтом Брайля, для людей з порушенням зору, яка містить в собі дві добірки пані Олени.
Авторка декілька тижнів перебувала в бомбосховищі в Запоріжжі, переїхала на західн України, а звідти – за кордон в Чехію. І завжди в руках були блокнот і олівець, всі думки виливались на папір, вся біль і горе народу, і окремо взятої маленької слабкої жінки з залізним характером і великим серцем. Її зброя – поетичні рядки, щоб донести до оточуючих віру в Перемогу українського народу, в неминучий крах рашизму.”
***
Мово моя, синьокрилая птаха!
Гірко без тебе мені в чужині.
Стала німою, як сон – бідолаха…
Серце гаряче, слова – крижані!
Мова моя настраждалася вволю.
Час був жорстокий і дуже стрімкий.
Били до крові, нівечили долю,
Змусили втратити голос дзвінкий!
Мово моя, як тебе не любити!
Вік українець прислів’я вжива!
Скільки тебе намагалися вбити!
Марно! Ти – всупереч всьому – жива!
В мирну добу, а тепер – і на фронті
Силою духу з глибин повставай!
В думі і в співі, в сльозах і в турботі,
Птахо моя синьокрила – співай!
Серця звитяга народжує слово!
Час німоти вже сплива в небуття!
Ми збережем тебе, рідная мово,
Нашим нащадкам! Ціною життя…
***
Було всього: батьки, сім’я і служба.
Одна… Пишу… Життя не припинилось.
А я не знала, що то значить дружба,
Поки в біді лихій не опинилась!
З давніх – давен страждає все творіння.
Гріх у душі – тяжка, смертельна брила.
А я не знала мужності й терпіння,
Поки страшна хвороба не накрила!
Мій сміх лункий ув’язнено за ґрати…
Але знедавна все в мені повстало!
Ні, я не знала щемний біль від втрати,
Аж поки мами й брата вже не стало…
В віршах шукала поміч і розраду.
У маску щастя вбралась, як в прикрасу.
Так, я не знала хитрощів і зради,
Поки стежки вели не до Парнасу!
Втрачала дуже часто рівновагу.
Але все прагла крил, а не корони!
А ми не знали підлості й зневаги,
Поки ” брати ” не зрушили кордони!
Тепер узріли ворога убогість
І зрозуміли суть його зміїну!
А ми відчули, що таке хоробрість,
Лише пізнавши серцем Україну!
***
В сновидіннях чи де ще шукати?
Не рятує ні ніч і ні день.
Не хвилюйся, я буду чекати,
Як ніхто не чекав і ніде !
Від напруження – дикі неврози.
Та відмовлюсь писать навідріз
І про те, що твій син став дорослим,
І про те, що я сива від сліз…
То дрібниці… Тримайся, небого…
Не жалкую за всим грошовим!
І – заради єдиного Бога –
Я прошу: повертайся живим!
Цю фашистську навалу, мов брилу
В України на грудях – прийми !
Якби лиш я могла, то закрила
Над тобою і небо крильми!
Щоб кати не зуміли злякати
Мужній дух, що з дитинства плекав!
Не хвилюйся, я буду чекати
Так, як в світі ніхто не чекав!
09.03.2022 р.
***
Твори добро
У світі, що безмежний,
Аби безцінних якостей набув!
Я є народ –
Могутній, незалежний!
Ніким в житті впокорений не був!
Було негод
Багато, але дружній
Лунає спів звитяги поміж них!
Я є народ –
Згуртований і мужній!
А надто в час випробувань страшних!
Тече Дніпро,
Як вир душі – незнаний,
Мов крізь лещата зради і зневір!
Я є народ –
Єдиний і незламний,
Як найміцніша скеля серед гір!
Твори добро
В славетній Україні!
Поміж Карпат і Кримських берегів!
Я є народ
Країни – Героїні,
Що зборе всіх заклятих ворогів!
11.07.2022р.
***
А в пам’яті – осінь торішня…
В свідомості – щастя макет…
Палає моє Запоріжжя
Від чорних російських ракет.
Нагадує світ задзеркалля.
Біблійний спотворено зміст.
Будинки з наскрізним проваллям,
Як душі зруйнованих міст!
Цей обстріл жовтневого ранку
Згорьоване серце вража!
А біля уламків, на ґанку –
Забуте дітьми, ведмежа…
Вони намагались радіти.
Пече нині: – Мамо, за що?
Та вже не прокинуться діти:
Могилою став хмарочос…
Мовчу. І немає нічого:
Ні гніву, ні люті, ні сліз.
В мені – від жахіття нічного –
Чуттєво – психічний надріз!
І ллється з кривавої рани
Потоком ріка звукова!
Крізь плазму, ядро і мембрани:
Із крові і віри слова!
За кожне життя, що забрали –
Не вистачить вам же вінків!
Ви, нелюди, битву програли!
Вам осуд – на віки віків!
І шлях ваш тепер – бездоріжжя!
Майбутнє – в незнаній глуші!
Палає моє Запоріжжя…
І мука нестерпна в душі…
10.10.2022р.

ДОКУМЕНТИ КОНКУРСІВ ОПТИМАЛЬНІ ДЛЯ АТЕСТАЦІЇ
ВСІ ТВОРЧІ РОБОТИ ДОДАЮТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ ТВОРЧИЙ ФОНД
ТАЛАНТИ ПРОСУВАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ, ЄВРОПІ І В СВІТІ
УЧАСНИКИ ОТРИМУЮТЬ ДОПОМОГУ ВІД МЕЦЕНАТІВ

Ви можете подарувати Меценатську нагороду (одну чи декілька), яка з відповідними цифрами з'явиться на сторінці учасника, а кошти працюватимуть на просування талановитої людини (колективу).
Хто вже отримав меценатську нагороду?
ВЗЯТИ УЧАСТЬ В КОНКУРСІ
Допомога талантам
Всеукраїнські і міжнародні конкурси в Творчій екосистемі Алея Зірок України.
__________СЬОГОДНІ В ПРОМО
Якби не було тебе...

Обрій в її очах
Я відчувала те саме
Дівчинка з Місяця
Ілон Маск – марсіанин