Дмитро Боханьков

Щоб ставати відомими артистами, долучайтеся до програми просування талантів Alley of Stars Promo. Створюйте онлайн портфоліо за програмою Hollywood!

Сашко

Цей вірш присвячується тим, хто був на майдані Незалежності у час революції гідності. Тим, хто там віддав своє життя за Україну.

… А навкруги вогонь та сила.
Палає те,що довго тліло.
– О матінко моя ж ти мила!..
Але не бачить жаху тіло
І мозок збуджений кипить.
Довкола вогнище горить.
І натовп, що усім догодив,
З козацького міцного роду,
Як по весні холодні води,
Весь бруд змиваючи біжить.
Здається їх не зупинить.
Іще одна, одненька мить!…

І спалах!
Круговерть життя – перевернулась.
До пуття, не зміг отямить.
– Ненько мила!
– Мені ж сімнадцять! В небо! Я?!

Сашка ховали як героя,
На ранок. Ті хто в пеклі вижив.
Блідий, з розбитой головою…
А над труной читали вірші.
На цвинтарі цвіли промови,
З розпеченого люттю слова…
Все чинно…
А Сашко не вижив…

© Дмитро Боханьков

З днем народження, донечко

До дня народження моєї доньки Вікторії.

З днем народження, донечко.
Хай щастить у бутті.
Ти, як лагідне сонечко,
Чистой стежкой іди.
Хай несе тебе, дівчинко,
Шляхом повним добра.
Ми з матусею вивчили,
Не шкодуя порад –
Бути чесною і людяной,
Та сміливо долать,
Ті суровії іспити,
Що життя тобі дасть.
Посміхайся,красунечко,
Будь такой, як завжди-
Щірой, милой, розумною…
Щоб не знала біди.

© Дмитро Боханьков

Смс

(В оригіналі Лист)
Мій вільний, адаптований до сучасних реалій переклад В. Висоцького

П’ять хвилин до атаки,
Скоро знову під танки.
Вибуховий прослухати концерт.
Козаку молодому,
Прилетіла із дому,
Смс, як поштовий конверт.

Кулі сиплються чергой
І слова нареченой,
Краєм ока пробігти він встиг:
Не тепло,а інакше,
Та ще й перед атакой,
Поспішив телефон смс принести.

В ній стояло спочатку,
– ти пробач за мовчанку,
Не чекатиму… Чистий листок.
Смайлик,за ним приписка:
– їду з дому не близько,
Ти воюй і пробач,якщо що…

Разом з вибухом “Граду”,
Посміхнувшись не радо,
Телефона ущент розтрощив.
За хвилину до смерті,
Під ємблемой конверту,
В серце наче ножа застромив.

Він схопився,мов вирій,
З автоматом на шиї.
І від кулі ховатись не став.
У бою під Херсоном,
Став посмертно героєм…
Він уламок у груди піймав.

© Дмитро Боханьков