Марія Телитченко
27 років, м. Бориспіль, Київська обл., Україна
Авторська проза
Творча робота
Дитяча казка “У весняному гаю пана Березня або ключі від Зими” (Марія Телитченко)
Міжнародний конкурс Я маю талант!
Щоб ставати відомими артистами, долучайтеся до програми просування талантів Alley of Stars Promo. Створюйте онлайн портфоліо за програмою Hollywood!
У весняному гаю пана Березня або ключі від Зими
Одного разу чаювала пані Зима з молодою Весною і домовились вони про те, що холоди цього року не будуть затримуватися і позеленіє травка з початку Березня. Березень уже запряг карету з дев’ятьма кіньми і спішив приїхати двадцять восьмого лютого, щоб взяти у Зими ключі і зачинити за нею двері.
Так воно і сталося. Березень приїхав до Лютого, який вже збирав речі. Біля його палацу стояли дванадцять коней з величезною каретою. Лютий в розшитому кобальтовими нитками білому камзолі вийшов до Березня, що стояв у темно-зеленому плащі, на якому розпускались перші проліски. Лютий простягнув Березню золоту скриню, де лежали важкі ключі. Вони зачиняли за пані Зимою і її слугами-місяцями невидимі двері і доручалося це зробити саме Березню. Коли він зачинів невидимі двері, карета Лютого разом з пані Зимою і іншими зимовими місяцями була вже далеко. Березень махнув чарівною паличкою один раз — і почало теплішати, він махнув паличкою другий раз — зійшов сніг й визирнули перші проліски. Тоді махнув втретє — і попрокидалися тварини, які були в зимовій сплячці.
Березень сів у своєму палаці і влаштував пишний бал на честь приходу пані Весни.
У гаю, недалеко від його палацу, жив ведмідь Гнат. Тільки він з усіх лісових звірів був незадоволений, що прийшла Весна, бо хотів ще поспати і залишки меду попоїсти. А ведмідь той був непростий й багато знав про все на світі, бо колись служив злій відьмі візником. Одного березневого дня вийшов він в зелений гай. Рано тієї весни все зазеленіло. А ведмедю ж кортіло продовження Зими. І от спало йому на думку вкрасти ключі від Зими, щоб Весну прогнати. Спіймав він дятла і наказав йому пробратися в палац Березня і вкрасти чарівні ключі. За те пообіцяв йому ведмідь поділитись награбованим золотом. Дятел не встояв перед золотом і погодився вкрасти ключі. Насилу вдалося йому проникнути в смарагдовий замок Березня. Скриню з чарівними ключами сторожив молодий заєць. Побачивши зайця у якості вартового, дятел розсміявся про себе й подумав: “Знайшли кого вартовим робити”. Дятел вже хотів було взяти скриню, як заєць прокинувся й вдарив дятла так, що в нього полетіли з очей іскри. Дятел вилетів у вікно, долетів до гаю і там побачив біля свого дупла ведмедя Гната:
— Де ключі? Ти їх дістав?
— У палаці Березня за вартового сидіть таке страховисько. Він вдарив мене так, що я ледь приходжу до тями.
— Щоб завтра ключі були у мене! Мені начхати хто там сидить.
Ведмідь Гнат повернувся і пішов у свій барліг. А дятел не знав, що йому робити далі. Він боявся ведмедя до смерті. “Треба тікати з гаю!” — подумав дятел і хотів було вже летіти звідти, як раптом йому дещо спало на думку: “А що якщо хтось інший вкраде тоді ключі від Зими? Зима буде тягнутися стільки скільки ведмідь захоче. Ні, це неправильно. Так не піде. Я маю все розповісти пану Березню”.
Наступного ранку дятел постукав у смарагдовий палац. Двері відкрив йому той самий заєць, що вартував скриню з ключами. Заєць був такий спритний, що миттю схопив дятла і пов’язав. А дятел і повернутися не міг в його сильних лапах і увесь час кричав:
— Відпусти, чуєш, зайцю, відпусти мене! Я маю поговорити з паном Березнем!
Але заєць не реагував і зачинив дятла в клітці.
Коли Березень повернувся в свій смарагдовий палац, заєць був тут як тут і прибіг до нього і розповів, що затримав небезпечного злочинця. Дятел насилу дочекався, коли заєць принесе йому їжі. Він попросив вартового зайця про зустріч з паном Березнем. Десь через три дні дозволено було привести дятла до Березня. Три зайці принесли закованого дятла в розкішні березневі кімнати. Він сказав Березню:
— Пане Березню, будь ласка, вислухайте мене. Мене змусив ведмідь Гнат, що живе в барлігу недалеко від вашого палацу, вкрасти ключі від Зими. Він хоче, щоб Зима затрималась. Але ваш вартовий заєць дав мені такого стусана, що я ледь живий був. Більше я нічого не знаю. Присягаюся. Відпустіть мене.
— Про ведмідя Гната давно ходять різні чутки. Але щоб вкрасти ключі від Зими, такого я не міг навіть собі уявити. —
сказав Березень. Я наказую вам, зайці, тримати цього дятла в клітці й далі. Спроба вкрасти ключі від Зими — це дуже тяжкий злочин. Якщо Зима прийде навесні, порушиться рівновага у чарівному світі. А цього ніяк не можна допустити.
— Пане Березню, напевне, у ведмедя Гната є ще й інші спільники. Накажете його розшукати і зловити? — запитав заєць.
— Ведмідь Гнат може переміщатися у просторі будь-куди. Його не так просто зловити. А от сам він навряд чи наважиться вкрасти ключі від Зими. Хоча все може бути. Про його злі вчинки ходять лише чутки, але без доказів ми не можемо його арештувати. Вартуйте скриню з ключами. Наказую приставити туди ще десять зайців.
Ключі від Зими вартували тепер одинадцять зайців. Коли настала північ, в кімнату, де була скриня, прийшов сам ведмідь Гнат. Але заєць Гольдер, що до того вартував ключі, вирішив зробити ось що: він підклав схожі ключі в скриню, а справжні заховав у стіні кімнати. Ведмідь Гнат не знав про це і схопив скриню. Він вмить зник з кімнати, що вартові зайці не встигли й озирнутися.
Наступного ранку зайці хотіли було сказати про зникнення ключів, як заєць Гольдер особисто віддав ключі від Зими пану Березню і розповів, що трапилося вночі. Березень, почувши це, зрозумів, що небезпека ще не минула і він має справу з непростим злочинцем. Тоді йому спало на думку запитати поради у пані Весни, яка тим часом мандрувала світом. І от Березень отримав листа від неї, який принесла йому маленька синичка. В ньому вона радила Березню зробити ключі від Зими невидимими. Тоді ж пан Березень запросив для цього фею Мернісоту. Вона проговорила потрібне закляття й ключі від Зими стали невидимими. Ключі поклали в скриню, яку тепер вже сторожило дві дюжини зайців. А ведмедя Гната оголосив Березень в розшук і кинув своїх найкращих вовків для пошуку. Кажуть, що ведмідь Гнат після своєї поразки назавжди покинув гай пана Березня і оселився в долині Білих Соколів. Та долина знаходилася за трьома морями і дев’ятьма горами. Так ніхто зі слуг Березня і не знайшов ведмедя-злочинця. А дятла невдовзі відпустили на волю. З того часу боявся він зробити комусь щось погане і не піддався ні за що на світі скоювати лихі вчинки. Дятел навіть подружився з вартовими-зайцями і літав до них у гості. Після того, як ведмідь покинув гай пана Березня, той гай посвітлішав, бо все погане ведмідь узяв з собою. А ключі від Зими так і залишилися невидимими. Тільки пан Березень міг взяти їх в руки, щоб знов і знов зачиняти Зиму.
© Марія Телитченко
ДОКУМЕНТИ КОНКУРСІВ ОПТИМАЛЬНІ ДЛЯ АТЕСТАЦІЇ
ВСІ ТВОРЧІ РОБОТИ ДОДАЮТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ ТВОРЧИЙ ФОНД
ТАЛАНТИ ПРОСУВАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ, ЄВРОПІ І В СВІТІ
УЧАСНИКИ ОТРИМУЮТЬ ДОПОМОГУ ВІД МЕЦЕНАТІВ
Ви можете подарувати Меценатську нагороду (одну чи декілька), яка з відповідними цифрами з'явиться на сторінці учасника, а кошти працюватимуть на просування талановитої людини (колективу).
Хто вже отримав меценатську нагороду?
ВЗЯТИ УЧАСТЬ В КОНКУРСАХ
Допомога талантам
Всеукраїнські і міжнародні конкурси в Творчій екосистемі Алея Зірок України.
__________СЬОГОДНІ В ПРОМО
Якби не було тебе...
Обрій в її очах
Я відчувала те саме
Дівчинка з Місяця
Ілон Маск – марсіанин
