Світлана Капітонова
13 років, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна
Авторська проза
Творча робота
“Війна за СВІЙ шлях” (Світлана Капітонова)
Вчитель Оксана Юшманова
Міжнародний конкурс Сузір’я Україна-Європа. 21-й сезон
Щоб ставати відомими артистами, долучайтеся до програми просування талантів Alley of Stars Promo. Створюйте онлайн портфоліо за програмою Hollywood!
Війна за СВІЙ шлях
Заплющую очі… 24 лютого…
Чітко пам’ятаю той день, коли почалася війна – люта, жорстока, жахлива, кривава…
Прокинувшись, почула стривожений голос мами (ніколи він не був таким) – це збентежило… “Мамо, чому ти схвильована?” – німе питання застигло в очах при погляді на найріднішу людину — вона вперше виглядала… розгубленою…розчавленою… не зовсім знайомою… Побачила мене, протягла руки, обхопила і притисла міцно-міцно до себе, наче боялася, що хтось забере… “Війна, моя дитино!” – крізь сльози прошепотіла, мабуть, щоб не налякати. Спочатку — шок, недовіра: як таке може бути, це злий жарт… Ні!…
З часом прийшло розуміння, що все відбувається насправді, що це не гра, чи зміст фільму про війну. Сирена, комендантська година – поняття, що бачила в історичних книжках і думала, що у наш час, в сучасному цивілізованому світі, це точно мене не торкнеться. Це жах, біль, смерть, жорстока, брехлива, підступна битва.
Дякувати Богові, що маю батьків та відчуваю захищеність та безпеку…
Але не на повну… Ракети, танки, цей жахливий звук винищувача, що перехоплює подих, вий сирени, який чую, коли його й немає, вибухи, розбити шибки, понівечені будівлі, рани, кров, крик, стогін і … смерть — найстрашніше слово, від якого холоне всередині…
Не забуду!
Ні в чому не винні люди, ми — українці: діти, дорослі, літні, здорові, хворі — змушені захищати свій дім, свою Батьківщину, бо Росії не подобається наша нація, бо деспот-терорист — правитель сусідньої держави має манію величності та кровоненажерливу сутність…
Дивлячись на зруйновані будинки, людські долі, сім’ї, охоплює страх, від того, що «руський мир» здатен знищити все на своєму шляху. Без докору сумління, без каяття…
Та я пишаюся, що я – українка. Я люблю свою неньку Україну. Ми сильна нація, вільна, незалежна та незламна!
Я вірю, що згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, і нам обов’язково усміхнеться доля — МИ ПЕРЕМОЖЕМО! Бо за нами правда — ми захищаємося від окупантів, і з нами підтримка всього світу! Ми разом усе подолаємо, Україна розквітне, відбудується, настане мир і злагода!
© Капітонова Світлана, 13 років
❤ Подаруйте учаснику квиток в UA:TOP Наші Facebook групи: Алея Талантів і Алея Зірок ВЗЯТИ УЧАСТЬ В КОНКУРСІ
Допомога талантам
Всеукраїнські і міжнародні конкурси в Творчій екосистемі Алея Зірок України.
__________