Дорога моя нене!
Тобі сьогодні 31.
За ці роки народилося не одне покоління мужніх, сильних, відданих і хоробрих людей. Дозволь пригадаю свою маленьку історію.
Пам‘ятаєш, коли я народилася, ти мені подарувала прекрасних батьків? Перші секунди мого існування в цьому світі були під опікою на твоїй землі. Я народилася українкою.
Пам‘ятаєш той день, коли твоя першокласниця вперше перетнула поріг будинку й з гордо піднятою головою пішла до школи? Так, там про твоє дитинство багато розповідали, а саме: як ти народжувалася. А потім вступила до ліцею, згодом – до Університету! Ти мені подарувала неймовірних педагогів і друзів, які ділилися досвідом і любов‘ю про тебе. Тому я обрала професію українського філолога, аби дізнаватися більше про твоє минуле, теперішнє і майбутнє.
Пам‘ятаєш мій перший музичний виступ, коли через переляк я геть позабувала всі ноти (тепер навіть смішно пригадувати)? Неприємне відчуття, але ти переживала цей моторошний стан разом зі мною. Зрештою, ми почали наново, й нам вдалося отримати призове місце.
Пам‘ятаєш мої подорожі до Карпат, Ужгорода, Львова, Переяслава, Чернігова, Одеси, Новоград-Волинського? З кожною вандрівкою, я неначе перебувала в екзальтованому стані, пригадуючи рядки М. Вінграновського: «Твоє обличчя світле, як надія».
Місцини твої і є цим дивовижним ликом.
Сьогодні тобі 31, а мені – 19.
Ти пильнувала за мною всі ці роки. Тепер, коли твоє серце вщент розбите, я хочу доглядати за тобою: берегти мову, історію, традиції; переживати твої поразки й радіти перемогам. Тільки разом. З любов‘ю та надією, як ти мене вчила.
Усім нам болить від несправедливости й мороку, у якому тобі довелося зараз перебувати. Проте я люблю тебе від Землі до неба. Молитимусь Господу за тебе. Ти сильна. Знай, що я завжди поряд!
Твоя українка ❤️
Творчі роботи на Алеї Зірок:
Вночі, середночі хтось тихо…
Світ який – мереживо казкове!..
(Не) моя війна 2022 року
__________
* Вандрівка, діал. Мандрівка
